Павел Парфин


e-mail: parfinp@ukr.net
viber/telegram: +380505834198

Сказки о Вас на заказ

Индивидуально, качественно, эксклюзивно, оригинально
+38 093 4855690, +38 050 8136611

Ася и Дракон - сказка

Жила-была девочка Ася – мамино-папино счастье.

Любила Ася вставать дома рано, петь вместе с тетей Оксаной и играть на барабанах.

Любила есть бабушкины Валины пироги и торты и наряжаться в сшитые бабушкой Ирой платья и шорты.

Любила кататься на новеньком велосипеде, подаренном дедушкой Федей.

Дерево-салют – казка

Наближався Новий рік, і Зайченятко з Їжачком запросили Настуню до свого лісового будиночку. Ось як це було. Зайченятко зателефонувало Настуні і сказало:

- Приїзди до нас 31 грудня, і ми разом зустрінемо Новий рік.

І Настуня приїхала. На красивому новорічному автобусі, котрий курсував із міста до казкового лісу.

Дівчинка легко знайшла доріжку до лісового будиночку. Адже до нього вела вузенька стежечка, а на ній було добре видно сліди двох звіряток. Настуня відразу здогадалася, чиї це сліди, і впевнено закрокувала вперед. Незабаром стежечка привела її до маленького затишного будиночку. На ганочку Настуню зустрічали Зайченятко та Їжачок.

Дерево-салют - сказка

Приближался Новый год, и Зайка с Ежиком пригласили Настю в свой лесной домик. Вот как это было. Зайка позвонил Насте по телефону и сказал:

- Приезжай к нам 31 декабря, мы вместе встретим Новый год.

И Настя приехала. На красивом новогоднем автобусе, который ездил из города в сказочный лес и обратно.

Девочка легко нашла дорогу к лесному домику. Ведь к нему была протоптана узенькая тропка, а на ней были хорошо видны следы двух зверей. Настя сразу догадалась, чьи это следы, и уверенно зашагала вперед. Вскоре тропка привела девочку к маленькому уютному домику. На крыльце Настю встречали Зайка и Ежик.

Повітряний змій - казка

В одному місті жила-була дівчинка на ім'я Оля. Жила вона разом з бабусею, яку дуже любила. Батьки Олі працювали в іншому місті, тож бачилися с донею нечасто і бабуся була для Олі і мамою, і татом, і навіть сусідським хлопчаком, який все намагався подружитися з дівчинкою. Правду кажучи, у Олі й не було близьких друзів, була тільки бабуня та улюблені іграшки: Ведмедик, Зайчик та Їжачок. З ними дівчинка гралася та довіряла їм свої таємниці. Коли іграшкам ставало нецікаво, дівчинка придумувала їм різноманітні історії, сміялася та сумувала, а разом з нею сміялися та сумували й іграшки. Оля так звикла до них, що могла цілими днями не виходити з дому. Бабуся, дивлячись на це, лише хитала головою та зітхала: "Ох, хіба ж так можна? Адже літо на вулиці! Поглянь, який сонячний день! Скільки діток граються на вулиці, а ти з дому не хочеш вийти".

Аж ось літо скінчилося, прийшло 1 вересня, і Оля пішла до школи – перший раз у перший клас!

Дівчинка не відразу звикла до свого класу, спочатку їй було важко: вона відчувала себе якось невпевнено в колі незнайомих дітей і трималася від них осторонь.

Формула ветра - сказка

В одном городе жила женщина по имени Ира. У нее была семья – муж и двое сыновей. История, которую мы вам расскажем, произошла за день до Ириного дня рождения. Ночью ей приснился сон: будто мужу со старшим сыном срочно понадобилось отправиться в дальнюю поездку. А утром, проснувшись, Ира обнаружила, что муж и старший сын и вправду уехали.

Но Ира недолго грустила и унывала, ведь у нее оставался младшенький. Алеша был столь светлым и чистым ребенком, подвижным и жизнерадостным, щедрым на любовь и ласку и таким же требовательным к материнской любви, что Ира рядом с ним забывала все на свете, даже разлуку с любимым мужем и старшим сыном. Когда ее любовь соединялась с любовью младшенького, небо дважды озарялось всполохами утренней зари и так же дважды окрашивалось в тихую позолоту заката. Матери и сыну не было одиноко, они любили бывать в компании друг друга. Когда Ира хлопотала по дому или читала, сын помогал ей или играл, или тоже читал, а вместе они, не сговариваясь и не обмолвившись словом, ждали старших мужчин: мужа и отца, сына и брата. Жизнь текла своим чередом, спокойная и размеренная, лишенная, казалось, ярких открытий и чудес, но точно так же избавленная, к счастью, от жестоких потрясений и бед. Такая жизнь по-простому зовется мир. И мир этот одинаково желанен как наяву, так и в сказке. Миром дорожат и маги, и сказочники, и короли, и простые люди.